Автоматизація обліку на складі

Облік на складі. Простий план побудови складського обліку

Крок 1. Для побудови обліку беремо конфігурацію «1С: 8 Управління торгівлею». Вона не дуже складна і в ній немає блоку бухгалтерського та кадрового обліку, які на першому етапі автоматизації складського обліку в загальному то не потрібні. Так само в платформі 1C: 8 добре розвинена торгова частина: облік боргів, замовлень покупців і замовлень постачальникам. Загалом досить розвинений і в той же час нескладний базовий набір. Можна застосувати «1С: 7.7 Торгівля і склад» - але по цій платформі згортається підтримка виробника і припиняється її подальший розвиток. На даний момент, в порівнянні з 1C: Підприємством 7.7, найбільш вигідним рішенням є платформа 1C: Підприємство 8.1.

Крок 2. Прив'язка до місцевості. Далі робимо доопрацювання з прив'язкою до підприємства

А. Вводимо на складі координати місць зберігання. Весь склад ділиться на клітинки з координатами виду А-01-01-1, тобто «Склад №» - «ряд» - «шафа» - «полку». Друкуємо стікера з номерами осередків і штрихкодами і наклеюємо на всі комірки. У картку товару додаємо полі «осередок зберігання». Заповнюємо це поле координатами зберігання товарів. Це дозволяє спростити роботу з приймання та розміщення товару і значно прискорює пошук товару на складі.
Б. Змінюємо друковані форми складських документів, виводимо в них координати зберігання товару. При цьому товари в документах виводяться в порядку їх зберігання на складі і комірник обходить склад за оптимальним маршрутом розкладаючи або збираючи товар.

Крок 3. Формування замовлень. На ділянці упаковки вводимо перевірку збірки на підставі штрихових кодів товару - весь відвантажується товар сканується перед укладанням у ящик або на палету сканером штрих-коду (за принципом як товар на касовому місці в супермаркеті). Обладнання: сканери штрих-коду, принтери етикеток.

Крок 4. Облік упаковок. Додаємо облік упакованих порцій товару: ящиків, паллет, контейнерів. Зберігаємо інформацію про те, які скриньки були упаковані для клієнта, який в них був товар, хто збирав цей товар і хто перевіряв збірку. Кожному скриньки присвоюється унікальний номер, який виводиться на стікер, номер дублюється штрихкодом. Всередину скриньки з різним товаром вкладається опис. Якщо ящик однорідний, то на скриньку клеїться стікер з інформацією: одержувач товару, комірник, назва товару, кількість, дата упаковки. Це дозволяє не плутати зберігається товар, і товар підготовлений до відправки.

Крок 5. Відеоспостереження. Над зоною збирання товарів і формування накладних на відвантаження встановлюємо систему відеоспостереження Інтелект, з записом інформації (титрів) про вкладених в упаковку товари, текст поверх відеокартинки). У титрах-коментарях відзначаються події початку і завершення перевірки накладної, зчитування штрих-коду товару, введення кількості перевіреного товару, номери упакованих ящиків. Вся ця інформація накопичується в базі даних відеоспостереження. За цими даними можна швидко знаходити відеозапис з проблемних відвантаженнях.

Крок 6. Впроваджуємо термінали збору даних. Використовуємо їх для інвентаризації, для зчитування координат зберігання товару, при підборі товару для відвантаження за накладною, при розкладці прийнятого товару.

Крок 7. І коли у нас пішов облік починаємо займатися аналізом:

розміщуємо товари за ABC-XYZ
оптимізуємо використання площ
оцінюємо ефективність роботи персоналу.

Всі кроки по автоматизації і оптимізації складу можуть бути виконані відразу, частинами або упровадяться поступово. Поетапний підхід дозволяє полегшити фінансове навантаження на підприємство, одноразовий - досягти максимального ефекту за короткий час.

Дивіться також:

Наші проекти і клієнти